Ще в глибоку давнину людина намагалася пізнати навколишній світ і з’ясувати своє місце в ньому. Про це свідчать наскельні малюнки, орнаменти на керамічних виробах, оздоблення стародавніх храмів, обрядові ритуальні пісні. Людина, застосовуючи різні художні засоби, намагалася відтворювати життя в різних формах, що спричинило появу таких галузей мистецтва, як література, музика, живопис, скульптура, архітектура, хореографія, театр, кіно тощо. Це образний спосіб моделювання дійсності.
Література – один Із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу у словесних образах,
Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва.
Література може розмежовуватися за змістом: художня, філософська, наукова, технічна тощо.
Мета письменника, на думку Й.-В. Гсте, «оволодіти всім світом і знайти йому вираження».
Наука про літературу – літературознавство – вивчає сутність і своєрідність літератури, п походження, значення і закономірності розвитку, а також методи вивчення літературного процесу, творчості письменників і окремих творів. Літературознавство складається з Теорії, історії літератури, літературної критики.
У мистецтві навколишній світ постає в Художніх образах.
Художній образ – узагальнена картина людського життя і навколишнього світу (людина, природа, предмет, подія, явище), втілена в індивідуальну мистецьку форму творчою уявою художника. Ця картина створюється за допомогою естетичного сприйняття, тобто з погляду прекрасного.